Коли я був співробітником лабораторії штучного інтелекту, ми часто сперечалися про етичність створення дуже реалістичних чат-ботів. Один з дослідників вважав, що аморально створювати чат-бот, який був би настільки реалістичним, що в нього б люди закохувалися. Я подумав, що це добре - адже хіба сенс мистецтва не в тому, щоб рухати людей? Чи повинні ми бути зворушені лише реальними речами? Невже ми не можемо знайти красу і в симулякрах?