Під час вагітності невелика кількість клітин дитини природно проходить через плаценту і потрапляє в кровообіг матері. Це явище, яке називається фетальним мікрохимеризмом, дозволяє крихітним групам цих клітин плода осідати в організмі матері та зберігатися там десятиліттями після пологів. Що робить це особливо цікавим, так це те, що багато з цих фетальних клітин функціонують подібно до стовбурових клітин. Вони можуть поширюватися по всьому тілу, інтегруватися в різні тканини і, в певних випадках, реагувати на місця ушкодження. Дослідження, проведені протягом останніх двадцяти років, виявили фетальні клітини в ділянках, що проходять відновлення, таких як загоєння серцевого м'яза, регенерація шкіри, відновлення печінкової тканини та інших органів, що беруть участь у регенерації. Деякі з цих клітин, здається, здатні диференціюватися у специфічні типи клітин, необхідні для відновлення — наприклад, стаючи клітинами серцевого м'яза, печінки або імунними клітинами. Інші можуть відігравати підтримуючу роль, виділяючи речовини, що сприяють загоєнню тканин і зменшують запалення. Хоча їхній вплив не зовсім передбачуваний, клітини плода неодноразово знаходять у тканинах, які активно займаються відновленням. [Kara et al. (2012): «Клітини плода транспортуються до травмованого материнського міокарда та проходять серцеву диференціацію» (Circulation Research)] [Wang et al. (2004): «Клітини плоду матерів-щурів сприяють ремоделюванню печінки та нирок після травми» (Biochemical and Biophysical Research Communications)]